Олександрія
Садово-архітектурний
комплекс парку „Олександрія” , закладен графинею О.В. Браницькою наприкінці
ХVIII ст. на початку ХIХ ст. в урочищі Гайок.
Головний вхід до парку являє собою два поштукатурені прямокутні в
плані пілони розміром 273 на156 см., прикрашені архітектурними деталями.
Фасади пілонів оздоблені глибокими напівкруглими нішами. Чавунні ворота
не збереглися до наших часів і були відновленні під час реставрації
1959 р.
Руїни
На
фоні переважно класичної архітектури в характері паркових споруд Олександрії
проступають і риси романтизму.
„Руїни” нагадують стародавній напівзруйнований замок, від якого залишилися
стіни і перекриття. Вигляд „Руїн” їх оригінальна композиція навівають
романтичний настрій, особливо якщо дивитись на їх віддзеркалення в
ставу з видового майданчика на протилежному березі, де колись була
встановлена скульптура „Гладіатор”. „Руїни” відіграють важливу роль
в композиції парку. Їх прототипом послужили „Руїни” „Гатчинського”
парку.
Перший ярус-дамба з вмурованим водоспадом. Другий складався з п'яти
стін, які перпендикулярно підходили до підпірної стіни. Там же був
і оглядовий майданчик з видом на Рось, викладений з камінням.
Після Великої Вітчизняної війни зберігся лише нижній ярус Руїн, але
в ході реставрації вдалося повністю відновити споруду.
Колонада „Луна”
Колонада
„Луна” завершує ландшафтні панорами великої галявини. Павільйон мав
ще одну назву – „Хінський” або „Китайський” , оскільки в ньому знаходились
статуї, які зображували людей різних національностей і людські вади.
Колонада використовувалась як декоративна споруда розважального характеру,
бо мала оригінальну акустику ( слово сказане в одному кінці колонади,
передається в протилежний і, відбиваючись, без спотворень повертається
назад).
Галерея колонади складається з глухої стіни. розділеної пілястрами,
і самої колонади з 14 колон. Кінці споруди завершуються двома ризалітами.
Їх фасади прикрашені двома колонами, що підтримуються фронтоном доричної
форми і масивними дубовими дверима з бронзовими ручками. Над дверима
збереглось рельєфне зображення жінки з хлопчиком.
Перед колонадою з південної сторони – партер. оточений декоративними
рослинами. Посеред нього на кам'яному п'єдесталі в ХIХ ст. стояла
скульптура Меркурія – староримського бога торгівлі.
В роки Великої Вітчизняної війни колонада була перетворена фашистами
в склад. перебудована і частково зруйнована.
Відновлена в ході реставрації 1956-59 рр.
Реставрація продовжується. В1993 році встановлена на попередньому
місці і скульптура Меркурія, знайдена під час розкопок в насипному
ґрунті.
Китайський місток.
Будівництво
його відноситься до кінця ХVIII – початку ХIХ ст. Він згадується
в описі парку Я. Ліпоманом 1838 року: “ на мосту в аркаде из тесаного
камня построена бесідка китайская железная, очень красивая”.
Кам яна основа міска складається з три прольотної арки. Висота середнього
прольоту – 3,5 м. сходи і альтанку оздоблюють ажурні грати чавунного
лиття. Вхід колись був декорований двома левами.
Реставрація китайського містка проведена в 1963 р.
Преображенський собор
В
1833-39 р.р. на місці флігеля білоцерківської гімназії у дворі
напівзруйнованої Микільської церкви на замовлення графині О.В.Браницьк
зводиться велична споруда Преображенського собору.
Цегляна будівля споруджена в класичному стилі. Висота її досягає
40 м. Входи до собору були оформлені чотири- і шестиколонними
портиками, які не збереглись до наших днів. Стіни оформлені пілястрами,
отвори вікон – сандриками.
Собор мав дев ять престолів. Це була єдина церква ( серед сільських
) Київської єпархії першого класу.Придільні престоли були присвячені
св. Миколі та Олександру Невському – хранителям царя.
Інтер єр собору був розписаний монументальним олійним живописом,
який не зберігся до наших днів. Тільки на зовнішній тильній стороні
будівлі фрагментарно збереглись зображення двох святих.
В 1890 р. собор був капітально відремонтований. Олійний настінний
живопис реставрував київський міщанин Дм. Кобець. Він написав
для собору дві ікони.
Собор перестав функціонувати в 1933 р. В 1956 році. Преображенський
собор заноситься в список пам яток архітектури і береться під
охорону державою.
Капітальна реставрація собору ведеться з 70 –х років. В 1989 Преображенський
собор переданий церковній общині.
|
|